І ще раз про наших талановитих шестикласників...

Сьогодні про практичні роботи😀

Порівняння властивостей ґрунту і гірської породи - сірого граніту 

Складання ланцюга живлення для лісу, степу, луків, водойми своєї місцевості, робота Жук Маргарити, 6-В клас

Урок-екскурсія.

Чим цікаве природне середовище

Terra incognita

            У Чернівецькій гімназії №19 сьогоднішній день  STEM-тижня мав назву "Terra incognita". Вчителька Олянич О.М. провела для учнів 5-Б класу пропедевтичний захід з географії на тему "Гей, нові Колумби й Магеллани!". Учні мали можливість познайомитися з предметом, який будуть вивчати лише з наступного року. П'ятикласникам було цікаво попрацювати з приладами, контурним глобусом, відгадувати загадки, довідатися про особливості відкриттів у минулому та сучасні методи географічних досліджень.

Хто знає, можливо, серед цих юних мандрівників вже ростуть нові Колумби й Магеллани, які відкриють світу нові горизонти!

Хто сказав, що все уже відкрито?

Нащо ж ми народжені тоді?

...

Кораблі! Шикуйтесь до походу!

Мрійництво! Жаго моя! Живи!

В океані рідного народу

Відкривай духовні острови!

                       Василь Симоненко

Гуртківці - слухачі курсу "Фінансова грамотність" - активні учасники заходів

Міжнародна економічна олімпіада (шкільний етап )

European Money Quiz – це найбільше змагання з фінансової грамотності в Європі.

Ксеня Гудзіковська й Саша Калмикова вже другий рік поспіль беруть участь у цій вікторині

 

Буде весна! Більше світла, менше темряви

 

Весняне рівнодення: мінлива дата та постійні зміни

    Хоч ми звикли до фіксованих дат календаря, день весняного рівнодення не такий. Різниця між календарним і астрономічним роком робить його "плаваючим", з можливим зсувом на кілька годин щороку.
    В цій "грі" дат є одне виключення - високосний рік. Завдяки додатковому дню у лютому, рівнодення ніби "повертається" на свою вихідну позицію, не зміщуючись.
    Сьогодні,20 березня, тивалість дня і ночі зрівнялися, по 12 годин і відбулася зміна пір року: весна на півночі, осінь на півдні.З весняного рівнодення пори року змінюють свою "владу" над півкулями. У Північній настане довгоочікувана астрономічна весна, яка триватиме до літнього сонцестояння. Натомість у Південній півкулі розпочнеться астрономічна осінь.

    З цього дня світловий день буде поступово збільшуватися, а ніч - скорочуватися. Весняне рівнодення - це не просто дата, це символ оновлення, нових починань та віри у світле майбутнє.

Про Global Money Week-2024

    З 18 до 24 березня 2024 року наша гімназія, як і вся Україна долучиться до Global Money Week. Global Money Week (Всесвітній тиждень грошей) .Ця щорічна міжнародна кампанія дарує дітям та молоді можливість пірнути у захоплюючу подорож, де вони розкривають секрети розумних фінансових рішень, набувають навички, необхідні для досягнення фінансового добробуту, та створюють фундамент для стійкого майбутнього.

Цей тиждень буде насичений цікавими та корисними заходами, які допоможуть юному поколінню. Пройдуть У плані тижня:

уроки та лекції дадуть детальні роз'яснення про різні аспекти фінансової грамотності, відповіді на найактуальніші питання про гроші, а також будуть проходити в інтерактивних та динамічних форматах. (8-9 кл)

Практичні воркшопи та майстер-класи допоможуть набути практичних навичок роботи з грошима, навчать складати бюджет, інвестувати, заощаджувати, а також розіграти цікаві сценарії та вирішити фінансові задачі.(для 7 кл)

Захоплюючі змагання та конкурси (для 6-9 кл) у формі вікторин, квестів, ігор на тему фінансів дозволять перевірити свої знання, отримати призи та стимулювати цікавість до світу грошей.

Global Money Week - це не просто тиждень, це цілий світ, який відкриває двері до фінансового успіху. Долучайтеся до нього, адже знання про гроші - це ключ до щасливого та безтурботного життя!

5 березня у 6-В класі провела урок на тему "Як утворюються озера. Урок-подорож "Озера України"". Присутні на уроці заступник директора Скрипська Ганна Володимирівна, класний керівник Ватрущак Оксана Юріївна, інші колеги мали можливість спостерігати та проаналізувати реалізацію діяльнісного та компетентнісного підходу на уроках географії у 6 класі НУШ.

 

Результати першого національного етапу Міжнародної економічної олімпіади

Як приємно бачити прізвища учнів нашої гімназії на аркушах із зеленим тлом! А знаєте, що це означає? Робимо висновки з листа, якого я отримала нещодавно. 

Вітаємо з завершенням першого національного раунду Економічної олімпіади в Україні, та щиро дякуємо за Ваш внесок у його успішне проведення! Понад 500 навчальних закладів і більше 9300 учнів взяли у ньому участь!

Зеленим позначено тих, учасників, які вже пройшли у наступний етап, виконавши такі умови:

- набрали прохідний бал для регіону

- увійшли до топ-5 за результатами свого навчального закладу.

Нагадуємо, що з урахуванням безпекової ситуації другий національний етап відбудеться 10 березня:

- для регіонів Схід, Південь та Центр - онлайн

- Північ - офлайн у Києві

- Захід - офлайн в Івано-Франківську.

Ще недавно ми сумнівалися чи брати участь у олімпіаді, де змагаються переважно ліцеїсти, а сьогодні ми уже в другому турі😀👏!

Хто пройшов у ІІ раунд? Олесь Ольга, Нейлюк Тимофій, Гукасян Каріна.Вітаємо! Решта учасників також молодці! Пишаюся вами!

Перемога в обласній олімпіаді з географії!

 Щиро вітаємо з перемогою в обласному етапі Всеукраїнської предметної олімпіади з географії ученицю 9-А класу Калмикову Олександру! Працьовитість, систематична підготовка, завзяття та бажання перемогти дали результат- призове місце в серйозних інтелектуальних випробуваннях! Пишаюся, що маю честь бути твоїм учителем! Успіхів тобі, Олександро Сергіївно!

Чим займаються вчителі у вільний час?

Здаємо кров

Робимо окопні свічки

Плетемо сіточки для потреб  фронту

 Іноді депресуємо, але не здаємося! 

Рефлексія

     Як правило, створюю дописи у цьому блозі для занотовування подій шкільного життя, які (буду чесною) потім допомагають мені легше створювати звіти, без яких у нашій діяльності ну ніяк😀. Але сьогодні щось пішло не так... Захотілося залишити тут один реальний робочий день середньостатистичної української вчительки - один із багатьох подібних. 

    П'ятниця. Я чергова у другому корпусі, де вчаться "найактивніші" класи, тож кожну перерву стою на посту в шкільному коридорі. Що роблю? Прошу в класах провітрити приміщення, вгамовую 6-А, переконую 9-Б зачиняти двері руками, а не ногами, грати у футбол на вулиці, а не в коридорі, з'ясовую звідки йдуть  пахощі ароматизаторів для вейпу. Паралельно, обдумовую як маю провести сім уроків: три з них - у першому корпусі (а між ними на перервах -чергування у другому - не забути б!), чотири уроки - в інклюзивних класах. Чи всі практикуми хоч перевірила? 7-А точно подужала, а з 7-Б були якісь проблеми. Ага, хто знає як перевірити практичну роботу на арабській мові? Я дуже задоволена, що взагалі зуміла її  організувати для дівчинки з Палестини, яка втікала від війни в ... війну. Хм... Щось придумаю і з перевіркою.

Аміра - молодець! 

    Перших п'ять уроків уже проведено. Хух! Здається ще трошки й такий довгий робочий тиждень спокійно добіжить кінця. Та ні, не судилося - на шостому уроці - повітряна тривога. Збираємося, переходимо в укриття за іншою адресою. Все відпрацьовано до автоматизму. Цього тижня ми з дітьми у сховищах були кожен день. "Типи грунтів України" завершую пояснювати 8-Б класу вже в укритті. 

    На перерві відшуковую свою "зірочку" Сашку з 9-А, яка наступної суботи йде на ІІІ(обласний) етап олімпіади з географії. Займаємося де й коли  можемо - на перерві, після уроків, онлайн і офлайн, і в укритті також. В очах дівчинки читаю: "Дістала вже зі своєю олімпіадою..." Якби вона знала як я її розумію! Бо мене підготовка до олімпіади також втомила. Але дві схожі особи з синдромом відмінника ретельно продовжують готуватися до випробувань, знайшовши вільне місце у задушливому укритті аж біля...туалету. Нічого, зате навіть ті, хто чекав у черзі до вбиральні будуть знати про джентрифікацію, рурбанізацію, субурбанізацію та іншу "-ацію"😀.

    Відбій повітряної тривоги, але робочий день продовжується. Попереду ще чотири індивідуальні консультації для дітей з-за кордону, які на екстернатній формі навчання. Цьогоріч долучатися до уроків по розкладу вони не мають можливості, оскільки  в гімназії форма навчання - очна, за винятком одного класу в тиждень, який за змінним графіком на дистанційці. Та навіть, якби ми й вчилися дистанційно, то "закордонники" не виходили б, оскільки вчаться у школах країн перебування. Потім вони займаються на мовних курсах, секціях, клубах, ходять в басейн. Але український документ про освіту їм потрібен, в інші дистанційні школи переходити не хочуть - у своїй краще. Нещодавно учень 8-А класу попросив консультації йому призначати після 18 год за середньоєвропейським часом, тобто після 19 год за нашим. Згадала  статтю на цю тему від 16 січня на сайті https://www.liga.net/ua.  Уміхнена Люда Корнієвич розповідає як "Неохоче і з байдужістю" ми вчимо дітей, які за кордоном. Що ж... Хотілося б побачити як пані Людмила із ентузіазмом і захопленням на безоплатній основі займається після 19 години вечора з дітьми з-за кордону. Але то таке...

    15.15. На урок має вийти Валерія з Німеччини, але в Zoom-конференції один учасник...Я. Щоб не гаяти часу, очікуючи появи в ефірі Лєри, заповнюю електронні журнали. Дарма чекала. Завершую зустріч, яка не відбулася, і розпочинаю іншу за графіком. Стас з Польщі в залі очікування. Супер! Проводячи з ним консультацію, бачу у віконці повідомлення від Лєри, що її затримали у школі, тому вона не вийшла вчасно, запитує коли можна зайти і за яким покликанням. Призначаю на 16.15, оскільки ще маю консультацію з Владом з 9-А (живе в Бельгії). Але він не вийшов на зустріч, тому використовую час щоб дооформити звіт про роботу в рамках предметного тижня (голова МО вже сьогодні нагадувала) . Згадую: у понеділок проводила тематичний урок географії у 8-А, у вівторок виготовляли  демонстраційні моделі дощолова з 9-б, які презентували у 6-х,  інформаційні хвилинки в 7-х. Що ще? Написання звіту переривається, бо вчасно, хвилина в хвилину, приєднується Евеліна з Норвегії. Розпашіла, захекана; емоційно розповідає, що батька немає вдома, а  саме він "роздає" інтернет, тому вона побігла в бібліотеку, але там було зачинено. Щоб відшукати безкоштовний інтернет, вона змушена була забігти у найближчий рзважальний центр і з його коридору вийшла до мене на заняття. Сміємося обидві з цієї маленької пригоди...Теплішає на душі...  Елі мої консультації, по великому рахунку, не потрібні - програму самостійно опановує на високому рівні, але зустрічі не протускає жодної, наче хоче переконатися, що її - розумну, амбітну, принципову відмінницю в Україні пам'ятають. 

        Двері до комірчини географічного кабінету, з якої я виходжу на дистанційні заняття, черговий раз прочиняє працівник, який хоче відімкнути світло, бо має ремонтувати в корпусі електромережу: "Ще довго?" Прошу ще трішки часу, бо чекає Валерія. Попросила вибачення, що не вийшла вчасно, бо затримали у школі. Кілька запитань про те, за яким джерелом краще вивчити тему, де пройти тести, тощо.

     Всі зустрічі проведені. Хочу їсти і нестерпно хочу в туалет, але для цього треба йти в інший корпус, бо в цьому корпусі вбиральні нема. Ноут навіть не вимикаю, бах - і в "сплячий" режим, вдома продовжу заповнювати журнал. Інакше ніяк - учні просять "закидати домашку" в п'ятницю, щоб вони хутенько її виконали і були вільні на вихідні. Ок!

        Ох і темінь! І дощ моросить. Кілька хвилин намагаюся прийти в себе і згадати куди йти далі.  Ага, до супермаркету, бо в холодильнику пусто. В камеру схову кладу сумку, бо в ній кілька цукерок, яких так і не всигла з'їсти впродовж дня, і щоб не виникло питань - краще залишу сумку при вході, але ноутбук з плеча не знімаю. І дарма, що ці 2,7 кг впилися в плече, але вони - вчительське ВСЕ. Там - журнали, планування, напрацювання, контакти. Тому дорогою додому (1,8 км) серед усіх пакунків найбільше зважаю на цей. Може ще й тому, що це подарунок сина, а може тому, що якщо щось із ним трапиться, то треба буде віддати знову 2-3 зарплатні навіть за не новий ноутбук, вже не вперше, доречі.

        По дорозі додому також приходить усвідомлення, що десь там, у паралельній реальності, в одній із лікарень міста, під крапельницею по 15 годин на добу мій п'ятиденний онук і його матуся - моя донечка... Вже навіть не дорікає, підтримує, бо сама  скуштувала вчительського хліба. Накрило...

        Дощ потроху переходить у колючий сніг... Це погано. Бо хіба плачуть снігом? А може це виходять назовні, у темінь і пустоту, друзки розчавленого реальністю серця? Тому плачу не криючись, всеодно темно, навіть соплі не витираю, бо руки зайняті. Пакети важкі. Думки ще важчі.  Роблю висновок, що працюючи в Польщі на заводі оператором пресу, чи на меблевій фабриці шліфувальницею - втомлювалася менше. Здивовані? У біографії "Відмінників освіти" і нагороджених різними відомчими відзнаками є й такі сторінки... Це такі короткі  "творчі відпустки", які вони беруть, щоб учні не дай Бог побачили їх спопелілу душу, їх біль, коли вони чують нарікання "за що держава вам гроші платить?" І чому я раптом згадала по це? 

 Рефлексія...